Уплелась неминучість у долі
Непокірним і вільним "люблю"!
Я ту ніжність, що зріла поволі
Безкінечно з тобою ділю.
І вростаючи словом навічно
У твій Всесвіт у кожному дні
Відчуваю мотиви зустрічні
У рядках, що даруєш мені.
Пересудам любов не підсудна!
Ти думок моїх Мекка й Париж.
І на святі осяяних буднів
Я твій самий пронизливий вірш.
В кожнім подиху поряд щасливім
Я з тобою, у палкості фраз.
Зорі сяють услід мерехтливо
Споглядаючи збутніми НАС.
Липень 2025 р.
Закінч. 19 липня
Україномовна версія власного віршу.
Вірш-першоджерело:
В НАШИ СУДЬБЫ ВПЛЕЛАСЬ НЕИЗБЕЖНОСТЬ...
В наши судьбы вплелась неизбежность,
Непокорно - свободным «люблю»...
Я свою неиспитую нежность,
Бесконечно с тобою делю.
И, врастая, в твоё мирозданье,
Окрылённо - парящей строкой.
Ощущаю в ответ трепетанье,
Слов, начертанных чуткой рукой.
Светлый облик любви неподсуден, -
Ты - вселенная мыслей моих...
И на празднике выцветших буден,
Я твой самый пронзительный стих.
Я с тобой в каждом вздохе счастливом,
В недосказанной пылкости фраз...
Cверху звёзды глядят молчаливо,
В предвкушении сбывшихся Нас!
15 - 17 июня 2013 г.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1058484
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.03.2026
автор: Юлія Щербатюк В’южен