https://www.youtube.com/shorts/IZi1KThZuVM
Знову тануть колючі сніги.
Їх нічого уже не тримає.
Розливає весна навкруги
Аромати квітучих конвалій.
Я букетик тендітний візьму
Знову вкотре тебе пригадаю.
Неповторну згадаю весну
І кохання в рожевих розмаях.
Думи линуть, немов наяву!
Мов літа не повстали між нами.
Я до тебе у мріях іду
По алеї, де квітнуть каштани.
Грає скрипка для нас вдалині.
Ти мої зігріваєш долоні.
— Не соромся, мене обійми!
І дарма, що у нас білі скроні.
Пролетіла пора золота,
Ностальгійні лишивши світлини.
Та знов кожного року весна
Повертає в завіяні днини.
Я букетик тендітний візьму
Знову вкотре тебе пригадаю.
Неповторну згадаю весну
І кохання в рожевих розмаях.
04.03.2026 Л. Сахмак (Л. Сахарук-Маковей)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1058456
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.03.2026
автор: laura1