Зелений хміль очей твоїх
Щоразу в голову вдаря́є,
Коли на мене зводиш їх.
Серед усіх земних утіх
Я щастя більшого не знаю,
Ніж чути твій веселий сміх.
Трапляються в житті дива́...
Я чимось Господу потра́фив:
Лягають у рядки́ слова,
Лунає музика жива –
Жагу кохання ще не втратив,
Дарма́, що сива голова.
Долав широкії світи́,
Круті підйоми і узвози,
Копав рови́, палив мости –
І нині досягнув мети́,
Бо на хрещатій на дорозі
Мого життя з’явилась ти.
А змій був навіть у раю́.
За що ж картати землю грішну?
Тримаю руку я твою
І шепочу тобі «люблю»...
Пробач нам, Господи Всевишній, –
Пізнали ми любов свою!
Березень 2026 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1058375
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.03.2026
автор: Олександр БУЙ