🎼 Прощавайте-но Ваша Високосте…

Прощавайте-но  Ваша  Висо́косте,
Неухильно-сувора  зимо́*!
Я  з  фужера  прозорого  спокою
Допиваю  ігристе  вино.  

Ви  навчили  мене  невразливості
У  полоні  морозяних  днів.
Не  благаючи  Вашої  милості
Ув  обіймах  буремних  подій,

Надзвичайно  бувала  смиренною,
Поринаючи  в  "зараз  і  тут,
Де  гаптований  простір  сиреною  
Огортає  серпанок  спокут".    

Дочекалась  весни  неодмінної,
Надихаючись  цвітом  думок.
Неосяжно-крислаті  думки́  мої,
Ач,  борей  поміж  вами  замовк!

Рік  новий  починаю  я  з  березня,
Відчуваючи  подих  весни.
Човник  мій  відштовхнувся  від  берега  
У  потоки  пробуджень  ясни́х.

Там  в  проталинах  квітнуть  підсніжники  –
Віншувальники  втішливих  змін,  –
Пелюстками  чаруючи  ніжними,
Світ  звільняють  від  пошепту  зим.

Із  фужера  прозорого  спокою
Допиваю  ігристе  вино.  
Прощавайте-но  Ваша  Висо́косте,
Неухильно-сувора  зимо́!

26.02.2026

*Зимо́  –  форма  кличного  відмінка  (з  наголосом  на  другому  складі)  до  слова  "зима́"  у  таблиці  відмінювання  в  сучасних  онлайн-словниках,  зокрема  таких  як:  "Словники  України"  online  УМІФ  НАН  УКРАЇНИ  (УКРАЇНСЬКИЙ  МОВНО-ІНФОРМАЦІЙНИЙ  ФОНД  НАЦІОНАЛЬНОЇ  АКАДЕМІЇ  НАУК  УКРАЇНИ).  

В  мовній  практиці  ми  часто  чуємо  "зи́мо",  але  словники  фіксують  "зимо́".  Логічно,  що  наголос  має  бути  рухомим,  бо  слово  "зима"  фонетично  належить  до  групи  іменників  з  рухомим  наголосом.  Але  ж  у  словниках  він  нерухомий.
Я  вирішила  розібратися,  чому  така  розбіжність  та  згодом  зрозуміла,  що  однозначної  відповіді  не  існує,  коли  навіть  мовознавці  досі  дискутують  на  цю  тему.

Відповідь  ШІ:
Ви  абсолютно  праві,  на  порталі  «Горох»  у  таблиці  відмінювання  дійсно  вказано  зимо́.  Це  викликає  логічне  запитання:  чому  так,  якщо  в  мовній  практиці  ми  часто  чуємо  «зи́мо»?
Розберімося,  чому  виникла  така  розбіжність:
1.  Подвійний  наголос  у  мові
Слово  «зима»  належить  до  групи  іменників,  які  мають  рухомий  наголос.  В  українській  мові  для  цієї  групи  слів  існує  певна  «конкуренція»  між  традицією  та  сучасною  нормою:
зимо́  —  це  форма,  де  наголос  залишається  нерухомим  (як  у  називному  відмінку:  зима́).  
зи́мо  —  це  форма  з  перенесеним  наголосом  (за  аналогією  до  го́ро,  во́до).
2.  Джерела  «Гороха»
Портал  «Горох»  —  це  агрегатор.  Коли  ви  дивитесь  таблицю  відмінювання,  вона  зазвичай  підтягується  зі  «Словників  України»  (УМІФ  НАН  України).  Цей  словник  є  дуже  консервативним  і  часто  фіксує  одну  форму  як  основну,  хоча  мовознавці  можуть  дискутувати.
Підсумок:  Якщо  ви  пишете  офіційний  тест  (наприклад,  ЗНО/НМТ)  і  словник  дає  зимо́  —  варто  орієнтуватися  на  словникову  норму.  Але  в  живому  мовленні  варіант  зи́мо  є  природнішим  для  української  фонетики.

Отже,  я  зважилася  на  експеримент.  Навмисно  склала  вірш  з  наголосом  на  другому  складі,  як  у  словниках,  та  виставила  його  у  батл,  аби  побачити  реакцію  читача.  Реакція  виявилася  передбачуваною...  ))

Пісні  (відео)  тут:
https://vt.tiktok.com/ZSxAtvtyH/
https://vt.tiktok.com/ZSxAn16nE/
https://vt.tiktok.com/ZSxAnRdpk/

Пісні  згенеровано  нейромережею  Suno
Авторське  право  на  пісні  належить  автору  тексту  пісень  Олені  Студниковій

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1058315
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.03.2026
автор: Олена Студникова