Цеглинки любові

Ця  таємнича  гра  поглядів
Двох  поки  незнайомих  людей
Дедалі  рішуче  їх  назустріч
Одне  одному  веде.
Доля  малює  мапу  спогадів,
Відбиту  у  променях  мрійливих  очей,
Що  зароджену  любов  у  серцях
Надійно  збереже!

Приспів:
А  ти  з  холодної  землі
Цеглинки  любові  підніми,
Коли  вони  невпинно
Осипаються  униз,
І  світлом  стежку
До  мого  серця  проклади,
Та  ще  ближче  до  моєї  душі
Ніжно  торкнись.

Переплітає  душі  довірою,
Яка  веде  за  руку
Невидимою  силою,
І  ніби  ця  любов  була
Для  нас  написаною.
Цеглинка  за  цеглинкою,
Любов  зростає  міцною
Фортецею,  яку  не  пробити
Нікому  жодною  стрілою  ворожою!

Приспів.

Оббивають  камені  сумнівів,
Фортецю  під  місячним  сяйвом  ночей,
І  кришаться  цеглинки  любові  -
Розлітаються  геть.
Тіні  докорів  обвивають,
Хиткими  нитками  холоду  звідусіль,
Аж  важко  зробити  бодай
Один  подих  крізь  біль.

Приспів.

Торкає  світло  світанкових  променів
Всі  закутки,  де  цеглинки  любові
Загублені,  і  ллє  тепло  надії
У  дві  душі,  що  довго  були  ранені.
З  холодної  землі  хочу  підняти
Останню  цеглинку  -  але  бачу,
Що  піднімаєш  її  ти  -
І  зцілюєш  понівечену  стіну.

Приспів.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1058276
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.03.2026
автор: Vitalii D