Ця таємнича гра поглядів
Двох поки незнайомих людей
Дедалі рішуче їх назустріч
Одне одному веде.
Доля малює мапу спогадів,
Відбиту у променях мрійливих очей,
Що зароджену любов у серцях
Надійно збереже!
Приспів:
А ти з холодної землі
Цеглинки любові підніми,
Коли вони невпинно
Осипаються униз,
І світлом стежку
До мого серця проклади,
Та ще ближче до моєї душі
Ніжно торкнись.
Переплітає душі довірою,
Яка веде за руку
Невидимою силою,
І ніби ця любов була
Для нас написаною.
Цеглинка за цеглинкою,
Любов зростає міцною
Фортецею, яку не пробити
Нікому жодною стрілою ворожою!
Приспів.
Оббивають камені сумнівів,
Фортецю під місячним сяйвом ночей,
І кришаться цеглинки любові -
Розлітаються геть.
Тіні докорів обвивають,
Хиткими нитками холоду звідусіль,
Аж важко зробити бодай
Один подих крізь біль.
Приспів.
Торкає світло світанкових променів
Всі закутки, де цеглинки любові
Загублені, і ллє тепло надії
У дві душі, що довго були ранені.
З холодної землі хочу підняти
Останню цеглинку - але бачу,
Що піднімаєш її ти -
І зцілюєш понівечену стіну.
Приспів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1058276
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.03.2026
автор: Vitalii D