Одцвітає зима снігами
у обіймах неспілих трав.
Вітерець підбирає гами —
прокидатись пора, пора!
Як же спалося вам, синички,
і горобчики, і джмелі?
Умиває підсніжник личко
і молитву шепоче ліс.
А струмок, наче м’ячик з гірки —
і регочеться, і біжить.
І весела його говірка
кличе квітнути, кличе жить!
18.03.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1058227
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.02.2026
автор: Ірина Білінська