Який їх шлях додому крізь війну,
Такий він як і в кожного солдата,
Ми їх чекаємо, так як чекає мати,
Як вся земля, що мріє про весну.
Вони все ж не забули цю дорогу,
Хто ж забуває свій додому шлях,
Проліт через війну і крізь тривогу,
Де не жита, лиш йдуть бої в полях.
Який солодкий дух рідного краю,
Стрічай їх рідна всіх свята земля,
В них душі наших Воїнів злітають,
Хто тілом впав десь в зранені поля.
Їх вже не спинить ні війна, ні втома,
Хай крила і зламають в тім польоті,
Вони летять - їх так чекають вдома,
Лине душа, хоч вирвали б із плоті.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1058195
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.02.2026
автор: синяк