Мені Путін розвалив маленьку хатинку,
Мене мало що не вбив, бо я - українка
Так боїться нас пуйло, що ладен убити
Стару бабу, що уже не може ходити
Що там бабу! Діточок наших убиває,
Адже людяності він ні краплі не має
А ще наших діточок собі викрадає
І на свій "кацапський* мір" , бідних, навертає.
Він не хоче, щоб була в світі Україна,
А для нас вона одна, рідна і любима!
Відвоюємо її, потім відбудуєм!
І на цій святій землі завжди жити будем!
Українцями будуть наші діти й внуки,
І державу підіймуть їхні вмілі руки.
І розквітне на віки вкраїнська держава,
Буде Слава Україні! і Героям Слава!
*цього слова не було і не могло бути в моєму лексиконі до нападу росії на нас
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1058170
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.02.2026
автор: іванна квітнюк