Де ж твій розум?…

Де  ж  твій  розум  губився  красиво?
Заспівав  —  я  сьогодні  не  та!…
Заспівав  так  підступно,  сміливо,
що  сьогодні  відступить  тоска…
І  я  вся  розчинюся  шалено,
я  відчула  свій  стан,  гостроту!
Розум  стукав,  свідомість  конкретно
натякнула  —  пора  коньячку!..
Я  тебе  спокусила  бурхливо  —
пропадемо  удвох,  давай!
Висоту  наберемо  ліниво
і  «градус»  на  ранок  —  бувай!…
Ця  весна  одягнула  нам  крила,
рожеві  —  у  ній  пропаду…
Розум  стукав,  свідомість  шепнула
і  прискорила  по  коньячку!
І  душа  загубилася  вперто,
я  з  тобою  у  ній  потону…
Нас  з  відривом  накрило  щедро,
заповняючи  цю  самоту…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1058065
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.02.2026
автор: Lumen74