Слова є легкі, але є й важкі.
І зміст у кожного - своя сила і мова.
Ми бачимо, коли руйнуються мости,
Але ми бачимо, коли будується основа.
Слова не просто- взяв, сказав і все.
В них є той мудрий і живильний корінь.
Який людину до небес несе,
Або всі звуки перетворює у стогін.
І по життю нам хочеться усім,
Щоб слово пестило наші бажання.
Щоб переймалося краплинами душі.
Або запалювало вогнище кохання.
Слова,як мед- послаблюють чуття
Перетворитись можуть у гірку отруту.
Можуть людину повернути до життя,
А можуть заморозити у зиму люту.
То ж перш, чим говорити всі слова,
Потрібно виміряти їх на дотик волі.
Куди летіти їм і чи сповна
Їх можна розсипати на роздоллі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057862
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.02.2026
автор: Надія Тополя