[b]Мова змучена, та не зраджена.[/b]
Як трава в полі скошена,
у стоги складена,
у снопи зв'язана,
колосок до колосся,
у вінок слово вплелося...
Міцно скріплене однодумкою,
підпоясане спільнослів'ям,
розквітається.
[b]Мова стомлена, та не скорена![/b]
Тихим шепотом,
відлунням лепету,
звуком шелесту
пісні ширяться,
розлітаються.
Стоголосими стогонами братів,
у таїну думок сестер
вплітаються.
[b]Мова зморена, та відроджена![/b]
16.09.2026 @Ірина Вірна
https://youtu.be/4ZW22s_paZo?si=ySTkQdXUJntIYc1S
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057770
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.02.2026
автор: Ірина Вірна