МОВА

[b]Мова  змучена,  та  не  зраджена.[/b]
                 Як  трава  в  полі  скошена,
                                           у  стоги  складена,
                                                   у    снопи  зв'язана,
                                                       колосок  до  колосся,
                                                             у  вінок  слово  вплелося...
Міцно  скріплене  однодумкою,
                         підпоясане  спільнослів'ям,
                                                               розквітається.
[b]Мова  стомлена,  та  не  скорена![/b]
                   Тихим  шепотом,
                         відлунням  лепету,
                                 звуком  шелесту
                                             пісні  ширяться,
                                                         розлітаються.
Стоголосими  стогонами  братів,
               у  таїну  думок  сестер
                                       вплітаються.
[b]Мова  зморена,  та  відроджена![/b]

16.09.2026  @Ірина  Вірна

https://youtu.be/4ZW22s_paZo?si=ySTkQdXUJntIYc1S  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057770
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.02.2026
автор: Ірина Вірна