(8.05. 1972, Львів, УРСР, СРСР – 19.02.1998, Токіо, Японія)
Роман у Львові народився,
Тут жив з батьками, в школі вчився,
Англійській мові догоджав,
І до музичної вчащав.
Вступив до університету,
Там з фізикою йшов до злету.
В польській, німецькій вів сопрано.
Знав скрипку і фортепіано.
Гітару ще опанував,
А як майстерно танцював!
Чудово і пісні співав,
Які для себе сам складав.
Десять літ бив він гопака
У виші імені Франка –
В оркестрі грав, у танці йшов.
І в спорті теж себе знайшов.
Теніс і айкідо любив.
Колеса велика у крутив.
Про фізику не забував –
Щодня в її нутрі бував.
Ввічливим завжди, добрим був,
На рани близьких, друзів дув.
В серці любов до Бога мав.
Кому лиш міг, допомагав.
Японську мову став вивчати.
За кілька літ опанувати
Цю мову досконало зміг.
В конкурсі легко переміг,
Який посольство влаштувало –
Японське, в Києві. Там брало
Участь аж п’ятдесят осіб –
Знаннями всіх розніс у дріб.
Цим грант від уряду здобув,
До Токіо тоді відбув.
До фізики ходу там рив,
А ще при храмі хор створив.
Пісня вкраїнська шир там шила,
Колядка слід свій залишила.
Про Україну всім і всюди
Роман розказував, і люди
Романа слухали уважно,
Казали: «Мудрий він, відважний!»
Щодня він праці віддавався
І з піснею не розлучався.
У душу слухачеві вмів
Улити свій чарівний спів.
У дев’яносто восьмім році
Відчув чимало він емоцій –
На фестивалі перше місце
Узяв він, виконавши пісню
Івасюка – «Червону руту».
Опісля смерть влила отруту
В тіло його – хтось його вбив.
А скільки б ще він покорив
Різних вершин в житті, якби
Не постріл заздрості, злоби.
Він 25 лише прожив,
Та слід яскравий залишив,
Сонце пускав у висі сині.
Вклонімось славній цій людині!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057652
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.02.2026
автор: Крилата (Любов Пікас)