Зачекай!
Не йди так швидко!
Дай відчути краєвид.
Знаю - сіла в інтерсіті, що повз станції летить,
Поспішає за маршрутом чітко визначеним, та...
Мить сповна дозволь відчути,
Бо кінцева - пустота.
На одній з маленьких станцій, що вросла у верболіз,
Всілося незриме щастя,
І чекає.
Серед тих,
Хто постійно поспішає -
Пересадки/перебіг,
Може, хоч комусь та й вдасться.
На цій станції зійти,
І спинитити мить прекрасну,
І відчути смак життя.
Зачекай!
Я бачу щастя -
Станція
Де ти та я.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057636
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.02.2026
автор: Серафима Пант