Коли
Коли до тебе сте́жки заросли,
коли і подих-видих між пере́рвами,
коли від серця спокою посли
побігли по артеріях із нервами,
коли вже стихли біль та відчуття,
ріка коха́нь знесла́ камінні пере́мілі,
коли небесні впали накриття
дощем і градом, вишнями дозрілими…
Тоді вже ви́дих, змі́ряно часи,
і годі мати гадку про пове́рнення.
Усе пройшло... замовкли і баси...
Згоріло, як болід у час зате́мнення…
18.02.2026 ©Ігор Штанько
Зображення створене за мотивами віршів ШІ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057635
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.02.2026
автор: Hmelyar