Як не дивно, триматися сильно
За рештки свідомого у житті
Теж саме, що й рухатись вільно
Й перебувати в літаргічному сні
Теж саме, що мати виклик
Вберегтись, між потоків зла
Відгукнутись на погляд, як поклик
Й не відчути потім тепла.
Розглядати себе поміж інших
І не бачити серед них
І шукати себе серед винних
Падінь своїх доземних...
Як не дивно, триматися сильно
Це скінченний людини ресурс
Як не дивно, триматися вільно
Це єдино правильний курс...́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057620
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.02.2026
автор: Андрій Булакевич