Я у душі та серця
Сію світлі почуття,
Щоб всі люди до кінця
В світі цім свого життя
Жили з ними. Хай несуть
Люди їх усі!
В них життя найвища суть.
Тож в усій красі
Хай вони, мов квіти ті,
В душах і серцях
Квітнуть в їхньому житті,
Щоб життєвий шлях
Був легким в людей усіх,
Щоби плач гіркий
Не лунав, а щоби сміх
Радісний такий,
Що й не передать, лунав
На вустах людських,
І, мов сонце, зігрівав
Серце й душу в них!
Темні ж почуття нехай,
Мов сірник, згорять,
Чи нехай за небокрай,
Як птахи, летять
Назавжди, без вороття,
Щоби до кінця
Світлі, добрі почуття
Душі та серця
Обіймали, наче друг
Друга, щоб жили
З ними люди всі навкруг,
Що в цей світ прийшли,
Навіть хай вони й підуть
З нього! Доки ж край
Не настав, вони живуть
Лиш із ними хай!
Євген Ковальчук, 18. 01. 2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057595
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.02.2026
автор: Євген Ковальчук