/ з чоловічих уст/
Мовчить телефон, ні дзвінка, ні три слова...
Затих увесь світ, в голові рій думок...
Так дивно у нас закінчилась розмова.
І чат опустів... Де хоча би рядок?
І ночі, і дні зразу теж опустіли
Без сміху твого і шалених ідей.
До тебе я звик і ніколи не вірив,
Що гірко буває без світлих людей.
Змішалися ночі, цигарки і кава,
Думки, де виню я тебе ... і себе...
-"До чого ця гордість?" - питаю лукаво,
Хоч може й за неї люблю я тебе.
©Marmeladka Тетяна Андреєва
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057591
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.02.2026
автор: marmeladka