Про Люмена

Нічка  грайливо  підвісила
Кульчики  різьблені.
Ранку  скороминучому  
Втіху  хвилинну.
Причепурилася  бісером,
Інеєм  срІбленим.
Нічка  за  ранком  скучила,
Й  стала  краплиною.  

Збігла  сльозою  прозорою
В  першому  промені
Звабника  ясноликого  -  
Сяйного  Люмена.
Ні,  не  того,  що  під  зорями
М'яко  і  стомлено
Тишею  заколихував.
...
Так  ми  і  любимо...





адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057589
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.02.2026
автор: Горова Л.