Раби системи — хворі душі пекла,
Всі ті, хто грає у бездушну гру, —
То знайте: правда прийде, що не вмеркла,
І крига скресне, змивши нам біду.
З морозами розтануть темні тіні,
Що довго душі сковували в лід;
Не вічна ніч у нашій домовині,
Й стервятника не вічним є політ.
Вовків у погонах скрутять у кайдани,
Розвіє вітер їхній чорний крик;
І згаснуть ніччю писані закони,
І сонце зійде — іншим стане рік.
А ті, що грали нами, — варті смерті,
Щоб кожному — до пекла крізь творця;
А перед пеклом — душі їхні стерті,
І стертий був навік їх вид лиця.
15.02.2026
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057584
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.02.2026
автор: Микола Максимович