Про Владислава Гераскевича

Цей  хлопець  спритність  точить,  м’яз  качає,
У  спорті    гідним  бути        він    бажає,
Скелетоніст    і  участь  у  змаганнях
Приймав  не  раз  уже    і  без  вагання.  

Цьогоріч  прагнув    на  Олімпіаді
Медаль  здобути.  Стала  на  заваді
Його  промова  про  спортсменів  вбитих
У  час  війни,  яку  пора  гасити.

А  ще  шолом  вдягнув  напередодні
З  світлинами  убитих  –    неугодні  
Були  ці  дії    МОК-у.  До  змагань
Його  не  допустили.  Честь  –  у  твань…  

А  він  так  довго  й  чесно    готувався  –    
12  раз  на    тиждень  тренувався!
Та  не  жаліє,  що  потратив  сили  
І  не  отримав  золото  красиве.  

Хотів  і  нагадав  усьому  світу
Про  те,  що    українцям  шлють  привіти
Сусіди-росіяни  -    убивають
Їх,    в  темряву  і    холод  загортають.  

Цей  вчинок  -    більше,  аніж  нагорода.
Це  зайвий  раз  достукатись  нагода
До  тих  сердець,  які  ще  не  відчули,  
Що  українці  бачили  і  чули.

Хай  олімпійським  він  не  став  героєм.
Але  зробився  бойовим  набоєм
Для  оборони    правди  і  свободи.  
Він  гордість  українського    народу!
                                                                                                                                             17.02.26

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057553
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.02.2026
автор: Крилата (Любов Пікас)