Ох, злилась зима — снігом кидала всюди,
і тріщала морозами, зовсім невпору,
бо в нас тут війна, і бомблять нас «іуди»,
бо у нас «руський мір» перейшов до терору...
Ох, і злилась зима... залицялась до площ...
Але нині не так — прилетіла відлига,
передмістя сніги обернулись на дощ,
що наразі застиг, перейшовши у кригу.
Крила хмарні летіти ніби не в силі —
пообмерзли льодами і стрижні, і пір'я...
У тяжкому знесиллі долі присіли
й розлилися туманом густим підвечір'я.
Ухопились бурульки за стріху щосили.
біле скло під ногами хрустить, як у йогів —
облетіли донизу прозорі берили
і прикрасили блиском зимові дороги...
16.02.2026.
©Ігор Штанько
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057508
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.02.2026
автор: Hmelyar