Серце, ніби тамагочі,
Стережуть підземні гноми,
Душу ранками виймають
Скелі гострі корелюють,
Хвилі гострої судоми,
Запопадливо вітають,
Шлях ховають в сині гори,
Шершнів розуму хвилюють,
Криком пугача тривожать,
Тишу ганків потойбіччя,
Мохам сірим при дорозі
Не дають померлих лічить
Радо стелять у печери
Волоокі, сивоброві,
Поли з савану цупкого,
Ніби лопаті млинові…
p/s
https://www.youtube.com/watch?v=mJOFJx5j6pg&list=OLAK5uy_kUHzPrxbewY22DY7IutUv_LXTNLZlv6v4&index=2
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057505
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.02.2026
автор: bloodredthorn