Псалом 335. Любов’ю — не розпачем і надією

                       Святому  Духові
                       і  Богородиці  Марії
                       в  чистій  любові  
                       присвячується



Із  конвалій  й  окладників
з  серця  гаю  —
і  в  серце  поклав  Їй

ось  слова  пломеніють
в  серці  Скарб  —  
й  молодію

може  —  слабшає  сонце!
хай  сильнішає  сонце
між  мною  і  гаєм  —
о  що  я  видихаю?

і  мої  ноги  босі
табуни  в  білих  росах
і  цілують  мої  ноги  босі

ці  і  ці  з  серця  гаю
що  я  з  серця  у  серце
і  подав  Їй  й  подав  Їй!

мов  би  молить  мене
мале  сонце  за  гаєм
мов  це  я  видихаю...

і  слова  пломеніють
це  я  молодію

Світлом  в  світ
навертаю  цю  дію
із  конвалій...
й  доколінних  окладників


17.02.2026,
Київ  —
третій  вибір  Богородиці,
Новий  Єрусалим

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057497
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.02.2026
автор: Шевчук Ігор Степанович