Де загубився твій святий Валентин,
Коли до свята лиш кілька годин,
Годі гортати стрічку інстаграму новин,
Тобі цього ніколи не подарує Костянтин,
Ти його хутчіш собі сьогодні знайди
І у свій світ інстаграму відверто впусти,
Поки ще не дізнався твій Костянтин.
Приспів:
Я більше не твій Костянтин,
У тебе тепер є Валентин,
Не стане вже спільних світлин,
Я піду, бо став тобі чужим,
Не проливай даремних сльозин,
Нехай тебе втішає тільки Валентин.
На роботу поспішає Костянтин,
Авто видихає рвучко останній бензин,
Покурює, і в бік вікна летить дим,
З коханою мріє святкувати один на один,
Тим часом до Даші дзвонить Валентин,
Обіцяє подарунки і до неї точно прийти.
Приспів.
У цих стінах панує емоцій вир,
На порозі з квітами — Костянтин.
Завмер, виснажений, без сил,
Даша до дверей поспіхом біжить,
З-за кутка визирає Валентин.
Раптом його помічає Костянтин
І вигукує: «Що тут робить цей кретин?»
Даша ніяковіє: «Ох, Костянтин…»
Приспів.
Зараз йому дістанеться стусанів,
І стрибає через вікно Валентин.
Несеться швидко, босоніж по снігу,
Частенько озираючись від страху.
Але за ним не пішов Костянтин,
Лиш різко завмер біля вікна він.
— Зачекай, не гярячкуй, Костянтин!
Ти для мене єдиний Валентин! —
Палко вигукує Даша з останніх сил.
Приспів.
Ех, Костянтин,
Краще виймай цигарки —
Схоже, в цей вечір ти будеш таки один.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057408
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.02.2026
автор: Vitalii D