Лютий щокрок відступає, сонце здіймається вище.
Я тобі – щастя бажаю. Ти побажав мені тиші…
Світла, гармонії, тиші, радісних в серці симфоній…
Квіти ніщо не колише. Зимно на підвіконні.
Чим я їх можу зігріти? Світлом від сірого неба?
Маревом дивних гармоній? …Що їм, зеленим, до мене?
…Десь, за моїм видноколом, гáмірно, музика, квіти!
Друзі збираються в коло, як же за них не радіти?
У́смішки, очі у очі, гріє людина людину.
…Вдома чекаю я ночі… Тиша, що рве на частини.
Як би злетіло на поклик серце, що швидше боліда!
…Ніжний омріяний доторк… Тільки поклич. Я приїду!..
14.02.2026
Ілюстрація згенерована за допомогою ШІ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057365
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.02.2026
автор: Ірина Лівобережна