З'їв вареників я миску,
Квасом їх запив,
А тоді швиденько диска
До коси вчепив.
На бензині агрегата
У садок несу,
Бо набридло вже лежати,
Зроблю я красу.
Яблук, персиків нарвав я,
З грядки помідор,
Але буйне різнотрав'я,
Тож завів мотор.
Стежка в далі полем в'ється,
В ліс затишний зве,
Диск з напайками сміється,
Мотор аж реве.
В серці сум я часто ношу,
Чешу я свій ніс,
Але поки все не скошу,
Не піду у ліс.
П'янко пахне бензин, масло,
Впевнений мій крок,
Сонце в небі ще не згасло,
Коситься садок.
Попід тином я чудово
Зарості стинав,
Що аж сітку металеву
На диск намотав.
Думав, що за раз не зможу,
Квасу ще попив,
До сусіда загорожу
Ледве не скосив.
Сіна вже в садку копиця,
В душу запах б'є,
Пахне скошена травиця,
Вечір настає...
Ліс дрімучий попід тином
Вмить безслідно зник,
Я зітнув за три хвилини
Диском чагарник.
Завтра знов як буде змога,
У садок прийду,
Швидко й впевнено дорогу
В ньому прокладу.
Буде спокій і свобода,
Стежка десь позве,
Вдячна нам за це природа
Швидко оживе...
Непролазні хмурі хащі
Зникнуть до весни,
Не допущу я нізащо
Метра два трави!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057304
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.02.2026
автор: Дмитро Овсієнко 86