Вкраїно рідна, нене моя славна,
Моєї долі сиве джерело,
Не раз ти умирала й воскресала,
Відточуючи для життя крило.
До волі йшла крутими ти стежками,
Дітей своїх найкращих кладучи.
Ніщо не зупиняло, не лякало –
Путівку сам Господь тобі вручив.
О земле, непрості твої і будні,
В крові й диму купаються свята,
А ти ідеш із вірою в майбутнє,
Адже давно-давно ти вже не та.
Ідеш крізь біль, вогонь, назустріч волі,
І вже ходу твою не зупинить,
Куєш з любові й спротиву ти долю,
Тож вийдеш з Перемогою з війни.
І в світі своє місце відшукаєш –
Воно – під мирним небом – на землі.
Назло усім загарбникам-шакалам,
А особливо тим, що у кремлі!
11.01.2026.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057293
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.02.2026
автор: Ганна Верес