Про місто Житомир

Місто  лежить    в  північно-західній  частині.
У  давнину  звалось    Житомиром  і  –    нині.    
Два  слова  –  жито  й  мир,    у  назві  міста  є.  
Приїдь  сюди,  повір  –    життя  ключем  тут    б’є.  

Було  засноване  в  IX-ому  столітті.
Жили  тут  житичі.  І  жито  стигло  в  літі.  
А  жито  є,  то  хліб    спече    для    тіла  пічка.  
Мир  доби  тче  –  життя  тектиме,  наче  річка.

Місто  є    місцем,  де  є  транспортна  розв’язка,
Київ  єднає    із  Європою  –  не  казка.
Стоїть  в  оточенні  густих  лісів.  Красиво!
Сім  рік  крізь  нього    протікають.  Чи  не  диво?

В  XV-ім  столітті    Магдебурзьке  право  
Взяло.  Пізнало  Польщі  владу  і  держави
Російської.    Щось  будувати  вони  брались.
Кріпилось  місто  потихеньку,  розвивалось.
 
Більшовики  хотіли  в  руки  його  взяти.
Зумів  тут    уряд  УНР  попрацювати.
Комуна  голод  принесла  як  дарову.
Німці  розбили  місто    в  другу  світову.

Дві  третіх  впало  його.  Німців  відігнав
РС,    Житомир  знову  голову  підняв  
Доми  знеслися,  підприємства  і  дороги.
Культура,  спорт,  освіта  стали  теж    на  ноги.    

У  дев'яносто  першім  волю  Україна  
Здобула,  і    Житомир  випрямив  коліна.
До  сотні  підприємств  тепер  тут  простір  крають  –    
Одяг,  взуття,  медикаменти  випускають.

Хліб  випікають  і  кондитерку  готують.  
М'ясо-молочну  галузь,  мов  дітей,  пильнують.
Меблі,  папір  роблять  і  дещо  із  металу.
Виготовляють  будівельні  матеріали.

Музичний  драмтеатр  у  місті  є  й  ляльковий.
І  космонавтики    музей  отут  чудовий
Імені    Корольова.  Є  і  краєзнавчий,
Пожежний  також  і  літературознавчий.  

У  центрі    Замкова  гора  –с  лаветне  місце.
На  цій  горі  є  камінь  заснування  міста.  
Олегу  Ольжичу  є  пам’ятник  –  поету,
І  Корольову,  що  конструював  ракету,

Вадиму  Крищенку  –  поету-пісняреві,
І  Лятошинському  –  музичному  творцеві,  
Є  ще  Сціборському  Миколі  –  діячу
ОУН  і  націоналізму  сіячу.

Із  найдавніших  славних    пям’яток    культури
Христа  Ісуса  Вознесіння  є  скульптура
І  Артеміди  із  Версаля  –  парк  пильнує,  
Копія  Луврської  античної  статуї.  

Є  й  язику  у  місті  пам’ятник  –  дивинка,
Довгий,  до  Києва  веде  і  без  зупинки.
Є  ще  й  морозиву  у  барвах  є  –  ого-го!
Тут  його  роблять  –  марка    «Рудь»,  уже    давно.

Звісно,  російський  слід  ще  чується  у  місті.
Та  українство  верх  бере  –  це  добрі  вісті.
Нові  ростуть  у  книзі    курсу  міста    глави.  
Миру  Житомиру,  краси  йому  і  слави!  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057267
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.02.2026
автор: Крилата (Любов Пікас)