У тиші ночі я створю кохання бум,
Та від захоплення я запищу, як миша.
Злетить під стелю почуттів блискучий струм,
Тієї ж миті, він відкриє в небі нішу.
Там буде шлях нам до зірок у далечінь,
Стежки таємні будуть сяяти між нами.
Сьогодні вб'ю розлуку і журби полин,
Стрічай, лечу до тебе між вірша рядками.
Налий вино - любові в келих нам на двох,
Твої зізнання мелодичні чую чітко.
Від слів бажаних у думках переполох,
Тремчу, і сповнено коханням серця - квітка ...
Всі зірочки навколо нас в канкан зійшлись,
Їх світло, як мільйон болідів серед ночі...
Коханий, милий мій, у почуттях є вись…
В твоїх обіймах, бачу щирі, рідні очі...
Нам допоможе бути разом Валентин…
Вінчання пройде, будуть поруч душі милі.
Летить до тебе мій флюїдний серпантин,
Ти – відчуваєш почуттів радіохвилі?
Енергія сердець в бажаннях, це порив,
Витає навкруги, ця невідома сила.
Зигзаги в небесах підтримують мотив,
Який у просторі звучить, летить на крилах.
13.02.2026 за мотивами 2014-2015
Свідоцтво про публікацію: №0050457020260213
© Тетяна Іванова Юртина, 2026
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057262
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.02.2026
автор: Тетяна Іванова - Юртина