Враз душу здавив каменюка,
Не бачити більше їй світла,
Почувши зловісного крука,
Надію поглинула прірва.
Сказати, загояться рани,
Слова ці для матері муки,
На серці роз'ятрені шрами,
Бо голос рідненький повсюди.
Відтак у вікно все дивилась,
А погляд ...застиглий в печалі,
Навколо могильне затишшя,
Яке не лякало вже матір.
Війни проклятуще відлуння,
Немовби прийшло добивати,
Як жити скаліченим душам?
Їх за́живо спалюють втрати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057223
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.02.2026
автор: liza Bird