-Ти чого такий веселий?-
Запитав Петро Матвія:
-Було сумно,- Мотя каже,-
Так чогось нудьга заїла…
І щоб трохи звеселитись,
У життя я втілив мрію:
Для розваги на квартиру
Вчора викликав повію.
-І що ж далі?- Петя каже,-
Я горю від нетерплячки!
Чесно хоч відпрацювала?
Певне, всю віддав заначку!
-Не повіриш, друже, пика
Стала в мене, як та вишня:
Відкрив двері, а на виклик
Прибула моя колишня.
То посиділи на кухні,
Пили чай і веселились,
Пригадали, як два роки
Чогось здуру розлучились!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057221
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.02.2026
автор: Катерина Собова