Миро місячно затишне
В підсвідомості порохом,
Мовби висновок Шпенглера*
Милосердне, як сполохи,
Як фрактали подрібнене
Незугарного дійсного,
Благодійником різьбленим
В кольорове надтріснуте.
Не по дну, не за гіллячком -
В забаганках прихованих –
Тихо шастає ранками,
Наливаючись золотом,
Як руда пересмішниця,
Що до раю не проситься
Шредінгера* не згадує
І на кванти крошиться…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057206
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.02.2026
автор: bloodredthorn