Палати будуть китиці калини,
Осінньої найкращої пори.
Замріяні у золоті долини,
Прийдуть в думки у тихі вечори.
І серця спокій відлітає клином,
З пташиним співом чутним на горі,
Злетить, як вітерець, що в Небі плине,
В казкову даль, де щастячко горить.
Усі ми залатаємо нестатки,
Розв`яжемо щоденні всі загадки…
Любов приплине в кожен рідний Край.
Ми вип`ємо джерельної водиці,
Яка зникала на війні в криницях…
Настане Перемоги втішний Рай.
11.02.2026
Фото автора
Сонет написано під час вимкнення ел. енергії.
Свідоцтво про публікацію: №0050444620260211
© Тетяна Іванова Юртина, 2026
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057205
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.02.2026
автор: Тетяна Іванова - Юртина