Ще один день, прожитий до межі,
Ще один ранок знов пустий і сивий.
Лиш час біжить, приховує ножі,
Які гарячим лезом крають сили.
Серце в долонях з ранами, болить.
Ще тріпотить, ще мріє щось, шепоче...
Його б почути! Та пропала мить,
Яка єднала його світлом з ночі.
Мить проминула, і пропала мить.
В серпанки загорнула очі, мила.
Смуток і жаль в самотності бринить
Струною, що згоріти захотіла...
Ще один ранок - сивий, відшумить,
Ще день один наповнений нестями.
Ще один вечір трохи відболить
І попрямує вдалеч з небесами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057183
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.02.2026
автор: Ксенія О