(07.07.1980, м. Моршин Львівської обл. – 30.01.26, н. п. Світле Покровського р-ну Донецької обл.; псевдо «Скрипка»; воїн-захисник)
рше на ноги хлопець став
На славній моршинській землиці.
Тут він мудрів і виростав,
Цілющу пив з джерел водицю.
Ще юнаком вступив у Пласт –
Батько його туди покликав –
Лідер у «Пласті», друг «Кульбас» -
Міцний, ясний, не шитий ликом.
Партію «Скрипка» вміло грав
У Пласті. Кажуть про це справи.
В таборуваннях участь брав,
В Горганах слід він свій зоставив.
Бога любив, свій край і був
Учасником всіх революцій.
Тверду мав віру і ходу.
Матусі серце клав у руці.
Фах в галузі IT здобув,
У сфері цій він диво вершив.
Війна ввірвалася,відбув
З дому на фронт – одним із перших.
БпЛА оператором служив
В 1-му корпусі - в «Азовськім».
Слави умільця там зажив.
Життя лишив… біля Покровська.
Батьки у горі, два брати,
Дружина, що синів вродила.
І доки ще з рф кати
Рватимуть воям нашим крила?!
Біль…, сльози…, прапори в руках
Під час прощань, гаряче слово.
Хай же ім’я бійця в віках
Дзвенить, мов скрипка наша й мова.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057159
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.02.2026
автор: Крилата (Любов Пікас)