Падав ввічливий сніг…

Із  дзеркального  простору
До  сріблястих  гаїв
Купка  злиднів  півостровом
Поганяла  кротів,
Невідомо  від  кого  в  них  
Був  в  руках  аксельбант,
Зустрічав  їх  на  березі
Сам  Альфред  Гільдебранд  *,
Ніби  мохом  освячений,
Просто  ангел  з  лиця  -
Осяйний  і  збагачений,
Як  келія  ченця.

Щоб  на  всіх  територіях,
Де  кущився  горіх,
Як  сльозою  на  сповідях
Падав  ввічливий  сніг…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057152
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.02.2026
автор: bloodredthorn