Моя душа, як пташеня щебече,
В своїй Південній рідній стороні.
Матусю обіймала я за плечі,
Ці почуття блукають в вишині.
В дитинстві був казковим кожен вечір,
Черешня розквітала навесні.
Духм`яна м `ята і бузок – до речі,
Ці аромати в пам`яті – в мені.
Роки-вода і плине стрічка срібна,
Тих днів, коли була усім потрібна.
У тім минулім посміхалась вись.
Несла та юність бідна в даль високу,
Всі мрії огортав надії спокій.
Тепер інакше все – не як колись…
08.02.2026
Фото автора - м.Миколаїв, хмаринка закрила Сонце над Південно-Бугським лиманом.
Сонет написано під час вимкнення ел.енергії.
Свідоцтво про публікацію: №0050440820260211
© Тетяна Іванова Юртина, 2026
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057140
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.02.2026
автор: Тетяна Іванова - Юртина