Летучий час на довгу мить спочив,
Повис у тиші недаремно.
Не треба слів, прошу тебе – мовчи!
Не збуджуй струн моєї кеманчі́*
Жагучим подихом буремним,
Де тиш, у свій полон мене ймучи́*,
В обіймах тисне безперервно.
Німотну ніч не вразити нічим,
Усі слова для неї незначні,
Сприймає звуки лиш окремі.
Під тихим неба куполом нічним
Мені так затишно й приємно.
Тому прошу тебе – мовчи! Мовчи,
Коли здається ритм сердець гучним
У цім солодкому тандемі...
11.02.2026
*Кеманча́ (азерб. Kamança, вірм. քամանչա, перс. کمانچه) — це старовинний струнно-смичковий музичний інструмент типу лютні з довгим грифом, поширений на Кавказі, в Ірані та на Близькому Сході.
*Ймучи́ (застар., розмов.) –дієприслівник до ймати:
1. Беручи, схоплюючи або підхоплюючи кого-небудь, що-небудь швидко та поривчасто, виконуючи іншу дію.
2. (переносне) Захоплюючи когось або заволодіваючи чимось, що супроводжує основну дію.
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057138
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.02.2026
автор: Олена Студникова