Мила подруго, сестро чи мамо старенька й недужа
У холодному домі, де зимно від вікон і стін,
У замерзлому місті, де небо тривогами тужить,
Там усе, що ти мала, поставила доля на кін.
Найрідніші твої опинились у кроці до прірви.
А усе, що бажалось, закутане в дим і туман.
Та допоки зневіра молитву твою не обІрве,
І неспокій, щоденно зростаючи, дух не зламав,
Берегтиме Господь і братів, і синів, і коханих.
Бо молитви, заплетені в сітки - додому мости.
Ще сьогодні мороз пробирає тебе невблаганно,
Завтра прийде весна. Ну не може весна не прийти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057102
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.02.2026
автор: Горова Л.