Будити мурашки на відстані спогадом теплим,
Умієш майстерно впливати на мої думки.
Ми - Марс і Венера, несхожі ну зовсім планети,
Та тягне без всяких причин, біжи - не біжи.
Відводимо погляди, чАсом слова підбираєм не ті,
Та сила тяжіння чаклує над нами прихильно.
Планети далекі, безсонні всі ночі пусті,
Шлють сигнали, мов маяки, монотонно стабільно.
Цей світ без гарантій, і кожен шукає своє -
І топиться сам і у горі , і в щасті як може.
Десь там між зірками придумує Марс смс,
Венера всміхнеться, щось тихо собі прошепоче...
©Marmeladka Тетяна Андреєва
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057093
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.02.2026
автор: marmeladka