Нелюди – є така нація в світі.
Їхня задача – ловити у сіті
Тих, хто тче доби із ниток свободи,
Хто чесній праці виспівує оди.
В нелюдів велич – від крові чужої.
Вип’ють, у дзеркало глянуть – не гої.
Гордість в очах хилитають без спину,
Наче в колисці маленьку дитину.
Місто розбили й украли, алмаз,
Мікрохвильовку а чи унітаз,
Зорі чіпляють на чола орлині -
В бій не даремно ішли вони нині.
Ситий багрянець їм ллється до лиць,
В час, як ґвалтують дітей, молодиць.
Вдасться військового взяти в полон -
День йому вимнуть і витопчуть сон,
Голод заставляють, мов булку, жувати,
«Слався, Отєчєство» гучно співати.
Ну, і цивільним із БпЛА (бе-пе-ел-а)
Кидають «дари», в них – тьма і зима.
Нелюди – є така нація в світі.
Радість їм – тнути усе, що у цвіті,
Все, що не хоче під чоботом жити.
Що з ними ЛЮДЯМ робити?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057078
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.02.2026
автор: Крилата (Любов Пікас)