Игорь Митров. Delibertate

d  e  l  i  b  e  r  t  a  t  e

драка  словно  стих
бывает  удачной
а  бывает  и  не  очень
но  что  ещё  делать  во  время
свободное  от  написания  стихов  
как-то  в  одной  из  тех  драк  что  не  очень
я  получил  такой  мощный  удар  в  челюсть
что  зуб  изнутри  пробил  в  щеке  большую  сквозную  дыру
дырка  долго  не  заживала
то  подсыхала  то  подтекала
и  лица  девушек  перекашивались  от  ужаса
когда  я  через  эту  дырку  выпускал  табачный  дым
сначала  на  миг  вырастал  золотисто-матовый  пузырь  сукровицы
потом  он  эффектно  лопался  и  выпускал  маленькое  облачко  дыма
которое  вскоре  бесследно  таяло  в  воздухе
маленькое  счастливое  облачко  которое  вскоре
безвозвратно  поглощала  свобода
такая  она  эта  свобода
пожирает  своих  детей
не  пережёвывая
такое  оно  равенство
в  пиксель  всех
разрисовывает
такое  оно
братство

и  всё  же  несмотря  на  все  очевидные  побочки
рассматривая  в  осколке  разбитого  зеркала
ибо  в  этом  селе  дома  и  зеркала  давно  разбиты
а  те  зеркала  что  не  разбиты  завешены  простынями
рассматривая  в  осколке  разбитого  зеркала
шрам  на  щеке  грязной  и  небритой
приходишь  к  тому  же  выводу  что  и  много  лет  назад
когда  всё  это  только  начиналось
хотя  на  самом  деле  всё  это
никогда  и  не  прекращалось
приходишь  к  тому  же  выводу  что  и  тогда
за  свободу  нужно  драться
по  крайней  мере  во  время
свободное  от
написания  стихов

(Перевод  с  украинского)

d  e  l  i  b  e  r  t  a  t  e

бійка  як  вірш
буває  вдалою
а  буває  й  не  дуже
але  що  ще  робити  в  час
вільний  від  написання  віршів
якось  в  одній  із  тих  бійок  які  не  дуже
я  отримав  такий  потужний  удар  у  щелепу
що  зуб  ізсередини  пробив  у  щоці  велику  наскрізну  дірку
дірка  довго  не  загоювалася
то  підсихала  то  підтікала
а  обличчя  дівчат  косилися  від  жаху
коли  я  крізь  цю  дірку  випускав  тютюновий  дим
спочатку  на  мить  виростала  золотаво-матова  булька  сукровиці
потім  вона  ефектно  лопала  й  випускала  маленьку  хмарку  диму
яка  незабаром  без  сліду  танула  в  повітрі
маленьку  щасливу  хмарку  яку  незабаром
безповоротно  поглинала  свобода
така  вона  ця  свобода
пожирає  своїх  дітей
не  пережовуючи
така  вона  рівність
у  піксель  усіх
розмальовує
таке  воно
братство

і  все  ж  попри  всі  очевидні  побочки
розглядаючи  в  уламку  розбитого  дзеркала
бо  в  цьому  селі  всі  будинки  й  дзеркала  давно  розбиті
а  дзеркала  як  не  розбиті  то  завішані  простирадлами
розглядаючи  в  уламку  розбитого  дзеркала
шрам  на  щоці  брудній  і  неголеній
доходиш  того  ж  висновку  що  й  багато  років  тому
коли  все  це  лише  починалося
хоч  насправді  все  це
ніколи  й  не  припинялося
доходиш  того  ж  висновку  що  й  тоді
за  свободу  потрібно  битися
принаймні  в  час
вільний  від
написання  віршів  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057077
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 10.02.2026
автор: Станислав Бельский