В височінь злітає мрія,
Гори стали як мурахи.
Крутить думками стихія,
Витягає з душі цвяхи.
Так проходить кожен час
І немає він відмазки.
Не говорить більше: пас,
Бо стійкий став до поразки.
Лиш вперед, крізь люті болі,
Вирива гниле коріння,
На побачення до долі,
Приручає він створіння.
10.02.2026
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057070
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.02.2026
автор: Сергій Томчук