[b]Я[/b] вийшла трішки погуляти,
[b]В[/b]альсує віхола у слід,
[b]З[/b]има уміє чарувати,
[b]А[/b] нам її приємний хід.
[b]Х[/b]оває все під білий килим,
[b]В[/b]она створила скетч-пейзаж,
[b]А[/b] може то натхнення крила
[b]Т[/b]актують чарами не раз.
[b]І[/b] скрізь встигає малювати,
[b]В[/b]ікно немовби натюрморт
[b]І[/b] кучугури біля хати
[b]Д[/b]арують нам зими курорт.
[b]Б[/b]іліють скрізь стежки, дороги
[b]І[/b] лід захоплює дітей,
[b]Л[/b]аднають лижі край порогу,
[b]О[/b], знаю, скільки в них ідей.
[b]С[/b]анчата швидко споряджають,
[b]Н[/b]есуть з гори шалено вниз,
[b]І[/b] так прогулянки вражають
[b]Ж[/b]иття збагачене біжить.
[b]Н[/b]аснага, радості пориви,
[b]О[/b]берігаюь від жахів,
[b]Ї[/b]х невгамовна звісно сила
[b]Р[/b]ікою ллється до морів.
[b]О[/b]бабіч верби біля саду
[b]З[/b]астигли тихо від вітрів,
[b]К[/b]расу зимову край фасадів,
[b]О[/b]сь, бач, згортають вже до ніг.
[b]Ш[/b]икарно все навколо дуже
[b]І[/b] ти цінуй цю казку друже.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057069
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.02.2026
автор: Наталі Косенко - Пурик