Святій Трійці
із Святою Богородицею
в любові і іспиті присвячується
Крилате світло!..
немає в світі
немає в світі
немає іншого
мені убогому
немає іншого предмета пізнання,
крім Слова-Бога!!!
й немає іншого
пролому пізнання,
як окрім Нього!!
І де добився, як не
в Духові, — прологу!?
Прямоспіваючі — прямостоячії
засліплені дерева
й трави
як, Христе, Ти виймаєш з них — стежки
стежки й ходи
й виносять в славу
крилате світло...
так Ти находиш
на словесників
й на богословів...
що не в гавах!
Першим находиш —
і відкриваєш і Присутність й — Славу!!
І блисне слово
розряд-удар — що стримувавсь
і підкрадавсь
де є слова в енергії май-
же
готові!!
Виносиш по стежках в захопленні
і нелукаві, трепетні,
а що ж це що в цей — збіг — невипадкові?
і ми отримаємо радість
вже ми не випадаєм
як лукаві
аж ніжно
все возносиш в Свою Славу!
вічне блаженство в колообертанні
в Славі...
і зм’якшення й розчулення
у травах!..
Як за надією,
то як все зв’язано! і
як все ворушиться і діє!!
04.02.2026,
Київ,
«Жалко дєнєг (на защіту)...» (Відомо)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057066
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.02.2026
автор: Шевчук Ігор Степанович