* * *

За  полем  ліс,  за  лісом  знову  поле…

Земля  чекає  хлібодарних  жнив.

Чи  ти  колись  мене  полюбиш,  доле?

Як  та,  яку  усе  життя  любив.

Ні  докорів  не  маю,  ані  смутку,

ранкових  рос  напився  досхочу.

Хоч  юність  пролетіла  надто  хутко,

на  її  крилах  дотепер  лечу.

Коли  настане  визріти  час  глоду,

кого  спинити  в  силі  журавлі?

В  житті  я  мав  найвищу  нагороду  –

одну  тебе  любити  на  землі.

10.02.26р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057058
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.02.2026
автор: Микола Соболь