Весна завітала до лугу
І квіти рясні принесла.
В долину Південного Бугу,
Правічну колиску села.
Хати тут, мов гнізда пташині,
На пагорбах квітнуть сади.
Городи розкішні в долині,
У царстві святої води.
Усе тут росте і буяє,
Такий чорнозем на полях
Що кращого в світі немає,
Лиш тут, у подільських краях.
Тут родиться все і святиться,
Найкращі співають пісні.
Холодна вода у криниці,
В жнива, в найспекотніші дні.
Поділля моє, рідний краю,
Прекрасне і вічно живе.
Повік не зречусь того раю,
Який з краю світу зове.
Коли я приїду - не знаю,
На крилах летіла б завжди.
До хати, до річки, до гаю,
Напитись живої води.
І мамину липу вітати,
Яка вище хати росте.
В раю прохолоди згадати.
Дитинство своє золоте.
Село моє, ти наймиліше,
Завадівко - пісне моя!
Я тут, я з тобою, в цій тиші
Ми разом - єдина сім'я.
... Покотиться сонце за гору,
Засне у зеленій імлі.
Молитвою з Богом говорить
Найкраще село на землі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057052
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.02.2026
автор: majra