Серед доль гордовитих і злих
Мала вибрати я наймилішу,
Де в життя найпростіші вузли,
Де було би душі найтепліше,
Де б кохання взаємне було
І навколо усе квітувало,
Де би поряд було те крило,
Яке б всюди мене страхувало.
Але доля така утекла,
Довелося обрати іншу.
Ця ж від бід мене не вберегла,
Це ж не тішило і не тішить.
Але здатись – не мій уділ,
Тому змушена воювати:
Десь – журитися, десь – радіть,
Бо я жінка, бабуся, мати.
8.01.2026.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057035
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.02.2026
автор: Ганна Верес