ПАРАДОКС

Нікому  вже  –  не  таємниця,  -
Взаємин  різних  між  людьми:
Між  тим,  хто  –  поряд,  є  -  різниця,
І  тим,  з  ким  дійсно  –  разом  ми.

Із  ним  –  дистанцій  не  буває,
Спливає  непомітно  час,
А  –  опліч  хто,  -  перебуває,  -
Далекий  і  чужий  –  якраз.

Близького  –  нарізно  відчуєм,
На  відстані  –  дні  й  місяці,
Про  нього,  подумки  –  міркуєм,
Хоч  –  з  кимось,  йдем  –  рука  в  руці.

Дзвінками  –  звичні  спілкуватись,  -
На  регулярному  зв’язку,  -
З  ким  –  поруч,  -  стрімко  віддалятись,
Та  –  спільність  втратити  людську.

Стають  найближчими  –  у  далі,  -
Міцні,  будуючи    -  зв’язки,  -
Зникають  –  спілкування  сталі,  -
На  відстані  плеча  й  руки.

Життєвий  парадокс  –  існує:
Одних  –  на  відстані  єднає,
Стійкі  взаємини  –  формує,  -
Розбіжність  інших  –  ілюструє,  -
Шляхи  –  окремо  відкриває.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057027
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.02.2026
автор: Алла Демчишина