Присвячується моїй подрузі дитинства Д.А.
Ми сіли з тобою й заплакали
За тими, якими були.
Веселими, світлими, юними...
Та рОки давно ті спливли.
Тепер крізь віконце з морозами
Чекаєм додому синів.
Давно відцвіли вже покосами
Літа наші, сповнені мрій.
Давно сни змінились тривогами,
У душах - молитва німа.
Пішли ми своїми дорогами,
Не втративши в серці тепла.
Листи вже змінились онлайнами,
А відстань - на довгі роки.
Все більше перерв між мовчаннями
І слухання самоти.
Ми сіли з тобою й заплакали
За сміхом минувших літ.
За днями, що тихо розтанули,
Як ранній весняний лід.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057025
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.02.2026
автор: Ася Тес